√–ќћјƒј ’–»—“»яЌ јƒ¬≈Ќ“»—“≤¬ —№ќћќ√ќ ƒЌя

¬и можливо вже чули, чи читали про Ellen Dipenaar, посв¤чену христи¤нку, що жила в ѕ≥вденн≥й јфриц≥ дек≥лька рок≥в тому. ¬она захвор≥ла проказою ≥ тому була вислана в лепрозор≥й (м≥сце, де знаход¤тьс¤ люди, що захвор≥ли на проказу). ¬ той час, коли вона там л≥кувалась, њњ Їдиний син помер в≥д пол≥ом≥Їл≥ту, чолов≥к захвор≥в зло¤к≥сною виразкою, а сестра загинула в автокатастроф≥. ≤ неначе цього було ще недостатньо, вона пом≥тила, що мозол≥ на ногах зробились небезпечними ≥ це привело до ампутац≥њ. Ќайсумн≥ше те, що коли њњ л≥кар приписав капл≥ дл¤ очей, медсестра, що мала провести цю процедуру, допустила серйозн≥шу помилку: зам≥сть того, щоб закапати капл≥ приписан≥ дл¤ очей, вона закапала кислоту - ц¤ помилка медсестри призвела до втрати зору!

™ одне дуже важливе запитанн¤, коли ми думаЇмо про багатьох в≥рних јдвентист≥в —ьомого ƒн¤, що проживають по ц≥лому св≥т≥, "що чимало натерп≥лис¤" у в≥дношенн≥ њх в≥ри. „ому так буваЇ, що саме коли людина вв≥р¤Ї себе в руки Ѕож≥, щоб бути в≥рним ’ристу, ситуац≥¤ зм≥нюЇтьс¤ в≥д поганоњ до ще г≥ршоњ?

я думаю про јдвентист≥в, що у в'¤зниц≥, або про тих, що втратили свою роботу, бо не п≥шли на компром≥с ≥з своњми б≥бл≥йними переконанн¤ми в≥дносно св¤тост≥ суботнього дн¤, або про тих, що переживають особлив≥ труднощ≥ в "гар¤чих точках" по ц≥лому св≥ту. я думаю про јдвентист≥в б≥женц≥в, що помирають голодною смертю в "гар¤чих рег≥онах" в св≥т≥, ≥ це т≥льки тому, що вони не можуть њсти нечистоњ њж≥ (там, де споживанн¤ свинини Ї Їдиною можлив≥стю вижити). я думаю про јдвентист≥в, в≥д ¤ких в≥двернулис¤ њхн≥ с≥м'њ, що були змушен≥ розлучитис¤ з≥ своЇю другою половиною, або були нав≥ть убитими своњми сус≥дами за своњ рел≥г≥йн≥ переконанн¤.

ƒе був Ѕог, коли …ого д≥ти "чимало натерп≥лис¤ в≥д багатьох"? ўо повинн≥ робити христи¤ни, коли вони намагаютьс¤ сто¤ти за Ѕога, а њхн≥ справи ≥дуть все г≥рше й г≥рше?

„асткова в≥дпов≥дь на це складне запитанн¤ знаходитьс¤ в ™вангел≥њ в≥д ћарка 5. ÷ей розд≥л в ™вангел≥њ в≥д ћарка можна назвати "розд≥л печал≥ й смутку".

ћарка 5. –озд≥л печал≥.
ћарка 5 розпочинаЇтьс¤ з бол≥сного опису людини, що жила в могильних печерах, що мала духа нечистого. ≤нша людина в 5 розд≥л≥ залишаЇ своЇ помешканн¤ з великою б≥ллю на серц≥, тому, що його дочка серйозно захвор≥ла. ј дал≥ нам розпов≥даЇтьс¤ про ж≥нку, ¤ка прот¤гом 12 рок≥в стекла кров'ю, вона поступово стекла до смерт≥. ≤ на к≥нець, нас вз¤то до дому, де лежить мертвою молода д≥вчина.

ћарка 5 - це розд≥л печал≥, що описуЇ р≥зних людей "що чимало натерп≥лис¤" - в≥д нечистого духа, невил≥ковних хвороб, хрон≥чних хвороб, б≥дност≥, насм≥шок, смерт≥. ћи розгл¤немо уривок 5:21-43, там опис ж≥нки, що ст≥каЇ кров'ю перес≥каЇтьс¤ з ≥стор≥Їю дочки старшого синагоги я≥ра.

„астина 1. (21-24).
“ерм≥новий, наст≥йний виклик ≥ти до дому я≥ра. "¬она була Їдиною" Ћк. 8:42. ’ристос в≥дпов≥даЇ негайно. «а Ќим натовп велик≥й ≥шов ≥ тиснувс¤ до Ќього.

„астина 2. (25-34).
ѕо дороз≥ до я≥ра, ще одна проблема - ж≥нка, що страждаЇ кровотечею. ѓњ по¤ва робить чималу затримку на негайний виклик до помешканн¤ я≥ра. ѕрот¤гом 12 рок≥в ц¤ ж≥нка без усп≥ху все використала, щоб стати здоровою. Ќа к≥нець вона вир≥шуЇ протиснутис¤ через натовп ≥ доторкнутис¤ до одеж≥ ≤суса, а ≤сус даЇ неначе ≥рон≥чне запитанн¤: "’то доторкнувс¤ до ћоЇњ одеж≥?". „ерез наст≥йн≥сть ’риста, ж≥нка признаЇтьс¤, що в≥дбулос¤, ≥ ’ристос п≥дбадьорюЇ њњ з миром ≥ти додому.

„астина 3. (35-43).
–озпов≥дь знову повертаЇтьс¤ до я≥ра. ¬≥сники з поганою новиною приход¤ть ≥ спов≥щають про смерть його дитини. ≤сус ≥гноруЇ цю в≥стку ≥ п≥дбадьорюЇ я≥ра в≥рити, ≥ ≥де до його дому, вз¤вши т≥льки ѕетра, якова та …оана. Ќе дивл¤чись на зневагу ≥ насм≥шки профес≥ональних плаксун≥в, ≤сус п≥дн≥маЇ до житт¤ д≥вчину, суворо наказуючи батькам не розголошувати це чудо.

ћи бачимо, що уривок розпочинаЇтьс¤ з фокуса на я≥ра, пот≥м перем≥щаЇтьс¤ до хвороњ ж≥нки ≥ на к≥нець знову повертаЇтьс¤ до я≥ра. —воЇр≥дний бутерброд - ≥стор≥¤ ж≥нки в ≥стор≥њ я≥ра. “ак ¤к цей уривок розпочинаЇтьс¤ ≥ зак≥нчуЇтьс¤ я≥ром, ми можемо допустити, що я≥р Ї основним персонажем у ц≥й ≥стор≥њ. јле ключем дл¤ зрозум≥нн¤ ц≥Їњ ≥стор≥њ Ї ж≥нка з проблемою кровотеч≥. "≤стор≥¤ в ≥стор≥њ" пропонуЇ важливий урок того, що ми повинн≥ робити, п≥сл¤ того, ¤к ми стали за ≤суса, наша ситуац≥¤ пог≥ршуЇтьс¤ в≥д поганого до г≥ршого.

Ѕлижчий погл¤д на "≥стор≥ю в ≥стор≥њ".
«вичайне читанн¤ ћк.5:21-43 в≥дкриваЇ дек≥лька загальних паралелей м≥ж двома ≥стор≥¤ми: я≥ра та ж≥нки: обоЇ мають велику проблему, обоЇ йдуть до ≤суса за допомогою, ≥ обоЇ отримали допомогу в≥д ≤суса. јле коли ми починаЇмо вчитуватис¤ б≥льш уважно, то знаходимо великий контраст у цих ≥стор≥¤х.

≤мена.
я≥р названий по ≥мен≥, а ≥мен≥ ж≥нки не дано. ¬ 25 "одна ж≥нка". ћи маЇмо видатну особу, ≥ анон≥мну ж≥нку, нев≥дому особу.
”мови захворюванн¤.
” ж≥нки хрон≥чне захворюванн¤ прот¤гом 12 рок≥в. ј дочка я≥ра захвор≥ла раптово.
“ерм≥н.
∆≥нка прот¤гом 12 рок≥в - це в≥к дочки я≥ра. „ас, коли народилас¤ дочка я≥ра, Ї точним часом ск≥льки ст≥каЇ кров'ю ц¤ ж≥нка. “аким чином, дочка я≥ра насолоджувалас¤ 12 рок≥в щасливим житт¤м, а ж≥нка 12 рок≥в ст≥кала кров'ю, помирала. я≥р 12 рок≥в прожив в радощах та над≥њ - а ж≥нка у в≥дчањ й печал≥.
–ел≥г≥йний статус.
я≥р - старший синагоги. ј ж≥нка, через свою кровотечу була б вигнана ≥з синагоги зг≥дно Ћев. 15:25-33 та „ис. 4, це робило ж≥нку нечистою, ≥ т≥, хто доторкнутьс¤ до нењ ставали теж нечистими.
—оц≥альний, економ≥чний статус.
∆≥нка економ≥чний банкрот, бо все, що мала, витратила на л≥кар≥в. ј я≥р - поважна людина, маЇ слуг ≥ соц≥альну забезпечен≥сть.
¬иб≥р.
ƒл¤ ж≥нки, ≤сус - останн¤ можлив≥сть. ¬она вже безусп≥шно перепробувала вс≥ л≥ки ≥ вс≥ можливост≥. ѕроте очевидно, що дл¤ я≥ра - ≤сус Ї перший виб≥р: в≥н в≥дразу п≥шов до ≤суса, ¤к т≥льки дитина захвор≥ла.
јдвокати.
∆≥нка не маЇ н≥кого, хто б м≥г би поклопотати за нењ перед ≤сусом, тому вона йде сама. я≥р посилаЇ старших синагоги, щоб т≥ умовл¤ли за його дочку.
—пос≥б приходу.
∆≥нка приходить до ≤суса секретно, анон≥мно, а я≥р приходить публ≥чно, в≥дкрито.
—пос≥б п≥дходу.
∆≥нка п≥д≥йшла до ≤суса ≥ззаду (27) ≥ в к≥нц≥ упала на кол≥на своњ, а я≥р лице до лиц¤ в≥дразу упав навкол≥шки перед ≤сусом.
–езультат затримки.
„ерез ≤сусову затримку, по дороз≥ до дому я≥ра - ж≥нка отримала зц≥ленн¤. јле через цю затримку дочка я≥ра - померла.
—лово в≥д ≤суса.
’ристос заговорив до ж≥нки т≥льки п≥сл¤ доброњ новини про њњ зц≥ленн¤. јле ¬≥н заговорив до я≥ра т≥льки п≥сл¤ поганоњ новини про смерть дочки.
—в≥доцтво.
’оча ж≥нка приходить до ≤суса секретно, њњ зц≥ленн¤ стаЇ публ≥чним. « ≥ншого боку, хоча я≥р приходить публ≥чно до ≤суса, зц≥ленн¤ його дочки повинно триматис¤ в секрет≥ (43).
—аме ц≥ розб≥жност≥ й схожост≥ в цих двох ≥стор≥¤х допоможуть нам зрозум≥ти, чому у ћарковому "сендв≥ч≥" знаходитьс¤ ж≥нка в ≥стор≥њ про я≥ра.

¬ипробовуванн¤ в≥ри я≥ра.
я≥р про¤вл¤Ї велику в≥ру, коли в≥н, публ≥чно приходить до ≤суса - це надзвичайно не попул¤рна в≥ра, що могла коштувати йому його служ≥нн¤ ¤к старшого синагоги. ¬≥н м≥г прийти до ≤суса таЇмно, ¤к ц¤ ж≥нка, або ¤к Ќикодим, ≥нший старший синагоги (…н.3). јле я≥р стаЇ на б≥к „олов≥ка ≥з √ал≥лењ. ¬≥н признаЇ, що Ћюдина, що сп≥лкуЇтьс¤ з гр≥шниками й збирачами податк≥в, Ї н≥хто ≥нший ¤к ћес≥¤.

я≥р прийшов до такоњ точки в житт≥, що нав≥ть його соц≥альне положенн¤, робота, багатство не мали н≥¤кого значенн¤ по одн≥й причин≥ - його дитина помираЇ. “≥льки —паситель м≥г спасти њњ. Ќа ¤кесь ≥нше св≥тське спод≥ванн¤ немаЇ сенсу. ≤ в≥н приймаЇ дороге р≥шенн¤ - за ’риста. ¬≥н маЇ право, ≥ це правильно, вс≥ насл≥дки в≥ддати в руки Ѕога. ј Ѕог завжди поважаЇ тих, хто стаЇ за Ќього, не дивл¤чись на насл≥дки.

’ристос винагороджуЇ в≥ру, негайно направл¤ючись до дому я≥ра. јле ус¤ка справжн¤ в≥ра вимагаЇ публ≥чного випробовуванн¤ - тому-то ≥ в≥ра я≥ра також повинна була бути випробуваною.

«атриманий натовпом.
≤сус ≥де по дороз≥ до будинку я≥ра, щоб вир≥шити питанн¤ житт¤ чи смерт≥ - а натовп перешкоджаЇ швидкому просуванню вперед. «вичайно, ’ристос м≥г п≥ти ≥ншим шл¤хом. (21) ѕроте ¬≥н вибираЇ, щоб не робити цього. ј п≥зн≥ше, коли дитина померла, ’ристос в≥дсилаЇ в≥д себе натовп (37). јле зараз, коли саме момент в≥д≥слати натовп, що перешкоджаЇ - ¬≥н цього не робить!

„и можете ви у¤вити соб≥ вод≥¤ швидкоњ допомоги, ¤кий застр¤в у вуличн≥й пробц≥, в автомоб≥л≥ помираюча дитина, а в≥н не бажаЇ включити сирени, щоб його негайно пропустили? „и можете ви соб≥ у¤вити, що думав ≥ ¤к почував себе я≥р, коли натовп перешкоджав просуванню ≤суса до його помешканн¤?

„ому √осподь часто затримуЇтьс¤, коли ми дов≥р¤Їмось …ому в часи терм≥новоњ допомоги, що необх≥дна нам?

ћовчанн¤ ≤суса.
я≥р пройшов ще через одне випробовуванн¤. ≤сус не т≥льки не просить людей розступитис¤, ≥ не в≥дпускаЇ натовп, але ¬≥н не говорить жодного слова п≥дбадьоренн¤ я≥ру, ¬≥н не запевн¤Ї його, що все буде добре. Ќавпаки ≤сус дозвол¤Ї, щоб його рух був призупинений ж≥нкою (25-34).

„ому ≤сус дуже часто дозвол¤Ї, щоб наш≥ плекан≥, лел≥¤н≥ плани були зруйнован≥? „ому ≤сус говорить до ≥нших, але не до я≥ра? „ому ≥нод≥ здаЇтьс¤, що ¬≥н турбуЇтьс¤ про ≥нших, начебто стаЇ байдужим до нас? ≤ г≥рше всього, чому ≤сус зупин¤Їтьс¤ й задаЇ здаЇтьс¤ абсурдне запитанн¤: "’то доторкнувс¤ до ћоЇњ одеж≥?" (30)?

ƒл¤ учн≥в ≤суса це запитанн¤ було нелог≥чним, оск≥льки ≤суса штовхали й доторкалась до Ќього велика к≥льк≥сть людей (31). –≥ч у т≥м, що не все те, що ≤сус говорить, дл¤ нас може бути лог≥чним у нашому рац≥ональному розум≥. ÷е нелог≥чно напол¤гати, що ми н≥коли не помремо, що н≥коли не порушимо ¤кусь ≥з «апов≥дей Ѕожих, не вкрадемо, не вб'Їмо. ’ристи¤нське житт¤ ≥нод≥ проходить поза межею людськоњ лог≥ки, але через в≥ру в Ѕога ≥ …ого —лово. Ќас закликають "Ќад≥йс¤ на √оспода вс≥м своњм серцем, а на розум св≥й не покладайс¤. ѕ≥знавай ти …ого на вс≥х дорогах своњх, ≥ ¬≥н випростаЇ твоњ стежки". (ѕрип.3:5,6).

јле питанн¤ залишаЇтьс¤: „ому, коли ми вв≥р¤Їмо своЇ житт¤ в …ого руки, ¬≥н ≥нод≥ дозвол¤Ї, щоб наш≥ плани були призупинен≥? „ому ≥нод≥ √осподь мовчить до нас, а до ≥нших, у цей самий час ¬≥н з'¤вл¤Їтьс¤ й звертаЇ на них увагу? „ому ¬≥н звертаЇтьс¤ до ≥нших, у той самий час, проход¤чи повз нас?

ƒл¤ я≥ра, затримка натовпом, зупинка ж≥нкою, мовчанн¤ ≤суса - були насправд≥ великим випробуванн¤м. ћи можемо т≥льки у¤вити соб≥ ¤к я≥р говорив сам до себе: "”чителю, ¤кщо ми продовжимо сто¤ти, то мо¤ дорога дитина помре! Ќаша негайна м≥с≥¤ - надати допомогу помираюч≥й д≥вчин≥. „ому “ебе ц≥кавить мало важливе запитанн¤, хто доторкнувс¤ до “воЇњ одеж≥? ѕодальша затримка буде катастроф≥чною". јле ≤сус затримуЇтьс¤.

ѕодальша затримка ж≥нкою.
≤сус дивитьс¤ в сторону ж≥нки ≥ говорить до нењ (32,34), але жодного слова я≥ру, ви можете соб≥ у¤вити, що в≥дбуваЇтьс¤ в розум≥ я≥ра? я можу почути ¤к в≥н говорить сам до себе: "√осподи, ситуац≥¤ у ц≥Їњ ж≥нки Ї хрон≥чною, не надзвичайною ¤к у мене!"

¬ текст≥ 33 ми читаЇмо "≤ ж≥нка зл¤калас¤ й затрусилас¤", ж≥нка упала до н≥г ≤суса ≥ все …ому розказуЇ. ¬она боњтьс¤ тому що, вона порушила закони “ори (Ѕожий «акон) в≥дносно ритуального занечищенн¤, ≥, доторкнувшись до ≤суса, вона боњтьс¤, що зробила …ого ритуально нечистим („ис.5:1-4; Ћев. 15:25). Ќав≥ть б≥льше того, в нењ попросили признати њњ занечищен≥сть у присутност≥ л≥дер≥в њњ м≥сцевоњ синагоги. ≤ не дивл¤чись на ту мужн≥сть, ¤ку потр≥бно було мати, щоб зробити цей крок - ≤сус просить зробити њњ дещо дивовижне: говорити про њњ проблему перед чолов≥ками. ќдна справа говорити про цю проблему м≥ж ж≥нками, ≥ зовс≥м ≥нша справа оголосити про свою нечистоту перед натовпом людей, включаючи учн≥в ≤суса ≥ старшого синагоги.

“им часом, коли ж≥нка почала говорити "всю правду" (33), я≥р нетерпл¤че оч≥куЇ. „и можете ви соб≥ у¤вити "що входило в усю правду" (33)? я можу соб≥ у¤вити, ¤к ж≥нка говорить ≤сусу: "√осподи, коли розпочалас¤ мо¤ проблема, ¤ думала, що це звичайн≥ м≥с¤чн≥. јле це продовжувалос¤ понад визначений час. “ому ¤ порадилас¤ з нашим д≥льничним л≥карем, ¤кий в≥дправив мене до одного з видатних ёдейських спец≥ал≥ст≥в у ведучому госп≥тал≥ “ель-јв≥ву.  оли спец≥ал≥сти н≥чого не змогли зробити ¤ спробувала альтернативне л≥куванн¤ (не традиц≥йне). Ћ≥куванн¤ New Age - акупунктуру, г≥пноз, йогу, гомеопат≥ю, голковколюванн¤. ≤ все це також не допомогло. “од≥ ¤ почула, що потр≥бно скупатис¤ в ћертвому мор≥. я спробувала, але ≥ це н≥чого не дало. ƒе¤к≥ ≥з моњх друз≥в порадили мен≥ попити настойки з јфриканських ≥ ≤нд≥йських трав. ÷е трохи допомогло. јле через де¤кий час ¤ пом≥тила, що ситуац≥¤ почала ставати ще г≥ршою. “од≥ ¤ почула по телебаченню в≥д одного Ївангел≥ста, що ¤кщо доторкнутис¤ до екрана телев≥зора, то вс≥ демони вийдуть ≥з мене. √осподи, ¤ нав≥ть послала грош≥ Ївангел≥сту, ¤к м≥й дар, але це також не спрацювало. ћоЇ медичне страхуванн¤ було скасовано. я вичерпала всю свою пенс≥ю, ≥ вс≥ своњ заощадженн¤, ¤ все втратила, ≥ н≥хто не зм≥г допомогти."

Ѕ≥бл≥¤ просто говорить, що ж≥нка "впала ницьма перед Ќим, - ≥ всю правду …ому розпов≥ла". ” той час, коли вона говорить "всю правду", ≤сус неначе ≥гноруЇ я≥ра. ≤сус п≥дбадьорюЇ ж≥нку, кажучи: "“во¤ в≥ра, о дочко, спасла тебе; ≥ди з миром", але жодного слова не каже я≥ру.

¬≥д поганого до г≥ршого.
якраз у цей момент приход¤ть в≥сники з дому я≥ра ≥ принос¤ть погану новину: "ƒочка тво¤ померла" (35). ћи можемо соб≥ у¤вити, що я≥р м≥г сказати подумки: "я ж “об≥ говорив! √оворив же ¤, що вс≥ ц≥ затримки призведуть саме до цього".
’≥ба ви не чули цих сл≥в?
"“в≥й любий помер!"
"“во¤ робота ск≥нчилась!"
"“во¤ кар'Їра зак≥нчилась!"
"“воЇ майбутнЇ безнад≥йне!"
"“в≥й шлюб розпавс¤!"
"–акова пухлина, смертельна!"
„асто ц≥ слова приходитьс¤ чути саме тим, хто вручив, чи перепосв¤тив своЇ житт¤ ’ристу. ¬ирок проголошуЇтьс¤ саме тод≥, коли ви намагаЇтес¤ вс≥м серцем робити те, що Ї правильно, наприклад, пориваЇте з гр≥ховним аморальним житт¤м, або стаЇте в≥рним Ѕогу в дес¤тин≥.

„ому так, - коли ви намагаЇтес¤ робити правильн≥ реч≥, справи йдуть в≥д поганого до г≥ршого?

¬и робите все можливе, щоб св¤тити Ѕожу суботу, т≥льки дл¤ того щоб втратити роботу; ви намагаЇтес¤ виконувати Ѕожу волю, але ваш чолов≥к подаЇ на розлученн¤ з вами; ви спробували говорити правду ≥ були викинут≥ з роботи.

¬и коли-небудь переживали так≥ досв≥ди? ¬ам коли-небудь так говорили: "“в≥й випадок Ї безнад≥йним. Ќе забирай часу у ¬чител¤?" я≥р це пережив, коли йому сказали: "ƒочка тво¤ вмерла; чого ще турбуЇш ”чител¤?"

ўе б≥льше випробовуванн¤. ѕодальш≥ слова й д≥њ ”чител¤, п≥сл¤ поганоњ новини, можуть ще б≥льше випробовувати в≥ру я≥ра. ѕодив≥тьс¤ сам≥, коли ситуац≥¤ стала безнад≥йною, ≤сус дивн≥ слова говорить я≥ру: "Ќе л¤кайс¤, - т≥льки в≥руй (продовжуй в≥рити)" (36).

ƒл¤ нас ц≥ слова можуть здаватис¤ сповненими над≥њ, бо ми знаЇмо ¤к зак≥нчуЇтьс¤ ≥стор≥¤. јле подумайте, ¤к це звучить дл¤ я≥ра: "Ќе б≥йс¤". Ѕо¤тис¤? „ого ще бо¤тис¤ тепер? ≤ в≥руй? ¬ кого ще в≥рувати? ƒ≥вчина мертва.

’тось сказав, що коли Ѕог говорить "не б≥йс¤" - то це час, щоб почати переживати, тому що ¬≥н збираЇтьс¤ у вас попросити неможливе (подумайте про јвраама, ћойсе¤, √едеона, ™рем≥ю, ћар≥ю).

јле кожного разу, коли ≤сус говорить: "Ќе б≥йс¤" це повел≥нн¤ маЇ також ≥ об≥тницю. ”становлено, що в Ѕ≥бл≥њ Ї 365 раз≥в "Ќе б≥йс¤" - по одному разу на коний день року. “ому, коли нам кажуть "÷е к≥нець", ≤сус говорить "÷е т≥льки початок".  оли нам кажуть: "я вибачаюсь, це Ї к≥нець". ’ристос говорить: "Ќе б≥йс¤, це буде продовжуватис¤".

—правжнЇ запитанн¤, на ¤ке нам треба отримати в≥дпов≥дь це: „и будемо ми дов≥р¤ти Ѕогу наст≥льки, щоб дов≥ритис¤ його —лову? „и в≥римо, що ¬≥н знаЇ, що Ї найкраще дл¤ нас? „и в≥римо, що ¬≥н маЇ силу спасти - нав≥ть у найскладн≥ш≥й ситуац≥њ?

÷≥ слова ’риста, "Ќе л¤кайсь, т≥льки в≥руй!" були сказан≥, щоб п≥дтримати я≥ра. јле дал≥ ≤сус знову робить дивну за¤ву: ¬≥н в≥дправл¤Ї натовп, бере ≥з собою ѕетра, якова ≥ …оана. „ому ¬≥н саме тепер в≥дсилаЇ натовп? „ому в≥н саме тепер це робить, коли все втрачено? „ому ’ристос ран≥ше не в≥д≥слав натовп, тод≥, коли була ще над≥¤ на зц≥ленн¤ дитини?

ћожливо ≤сус навчаЇ я≥ра, що Ѕож≥ шл¤хи Ї не наш≥. …ого затримка завжди Ї найкраще дл¤ нас. ¬се, що нам треба робити - це дов≥р¤ти …ому.

¬ипробовуванн¤ в дом≥ я≥ра.
¬ипробовуванн¤ я≥ра не зак≥нчуютьс¤, коли вони прибувають додому (38-40). я≥р сумуЇ в≥д плачу й голос≥нн¤ тих, що плакали, що ще раз п≥дтверджувало факт смерт≥ дитини. ўо ≤сус буде робити тепер, коли погане стало ще г≥ршим.

ѕромовл¤ючи до я≥ра, чи¤ в≥ра стала хитатис¤, ≤сус проголошуЇ, що дит¤ не померло, а т≥льки спить. ¬и бачите, що хоча смерть Ї найб≥льш безнад≥йною ситуац≥Їю, ≤сус називаЇ це "сон". ≤ ¤кщо смерть Ї т≥льки "сон", тод≥ Ї над≥¤ дл¤ найб≥льш безнад≥йноњ ситуац≥њ. ќсь чому ми повинн≥ бути в≥рними аж "до смерт≥". ќсь чому ми не повинн≥ спасати м≥сце нашого зароб≥тку, положенн¤, або нав≥ть наше житт¤ ц≥ною нашоњ в≥рност≥ Ѕогов≥, який називаЇ смерть просто "сон".

ѕроте в≥ра я≥ра, в останнЇ повинна була ще раз пройти випробовуванн¤.  оли ’ристос сказав, що дит¤ не померло, а т≥льки спить, то т≥, що плакали й голосили, почали насм≥хатис¤ з ≤суса. ≤ њхнЇ глузуванн¤ не ст≥льки торкалос¤ ≤суса ск≥льки я≥ра. ѕрофес≥ональн≥ гробар≥ здавалос¤ хот≥ли сказати: "ўо ц¤ людина соб≥ думаЇ? ’≥ба в≥н не знаЇ р≥зниц≥ м≥ж смертю й сном?

¬и коли не будь переносили глузуванн¤, насм≥шки або висм≥юванн¤ з-за вашоњ в≥ри? „и переносили ви насм≥шки в≥д експерт≥в, спец≥ал≥ст≥в, с≥м'њ, друз≥в, член≥в церкви - людей, ¤к≥ повинн≥ були знати б≥льше? ¬и коли-небудь дивувалис¤, чому нечестив≥ висм≥юють праведних? я≥р пережив цей досв≥д.

Ќагорода в≥ри.
ƒобра новина у ц≥й ≥стор≥њ, що в ус≥х випробовуванн¤х, ≤сус завжди поруч. якщо ми залишимось в≥рними, ¬≥н винагородить нашу в≥ру - так, ¤к ¬≥н зробив дл¤ я≥ра. Ѕо в 41 т. сказано, що “ой —амий, ’то сто¤в б≥л¤ гробу Ћазар¤ ≥ сказав: "¬ийди Ћазарю", тепер заходить у к≥мнату дочки я≥ра, бере за руку дитину ≥ даЇ наказ: "“ал≥та, кум≥". ≤сус говорить на арамейськ≥й мов≥, але ћарк перекладаЇ …ого слова на грецьку, що буквально означаЇ: "ћаленьке д≥вча, це я “ой. ’то каже тоб≥ - устань!"
- ’тось може сказати, що ти мертва, але я кажу тоб≥ - устань!
- ≤нш≥ можуть сказати, що тво¤ справа Ї безнад≥йною, але я Ї воскрес≥нн¤ й житт¤. я кажу тоб≥ - устань!
- ≤нш≥ скажуть тоб≥, що твоЇ майбутнЇ зак≥нчилос¤, але я Ї јльфа й ќмега. я кажу тоб≥ - устань!
- ≤нш≥ можуть сказати, що я зап≥знююсь й мовчу, але я Ї “ой, ’то помер ≥ воскрес. я кажу тоб≥ - устань!
- ≤нш≥ можуть сказати, що немаЇ на земл≥ сили, ¤ка б могла зм≥нити ситуац≥ю ", але вс¤ влада дана ћен≥, я кажу тоб≥ - устань!"
“ой —амий ≤сус, ’то виводить житт¤ з≥ смерт≥ може зм≥нити ≥ нашу безнад≥йну ситуац≥ю сьогодн≥. Ќаша головна справа у будь-¤к≥й ситуац≥њ, залишатис¤ в≥рними Ѕогу.

Ѕожественна затримка.
™ причина дл¤ вивченн¤ таЇмниц≥ Ѕожественноњ затримки. Ќе дивл¤чись на те, що це може видаватис¤ нам затримкою або раптовим втручанн¤м в наш≥ плани ≥ оч≥куванн¤ - усе ж таки дл¤ дит¤ти Ѕожоњ, Ѕожа затримка н≥коли не Ї зап≥зн≥лою.

Ќ≥коли не каж≥ть про зап≥зненн¤, ¤кщо ви не знаЇте часу Ѕожого прибутт¤. ћи не можемо говорити про зап≥зненн¤, коли ми говоримо про другий прих≥д ’риста. ќсь чому ми не можемо говорити про зап≥зненн¤ ≤суса по в≥дношенню до нашого особистого житт¤, ¤кщо ми не знаЇмо повн≥стю, що ¬≥н хоче зробити у нашому житт≥. ќск≥льки Ѕожий час н≥коли не знаЇ зап≥зненн¤, то ми повинн≥ повн≥стю дов≥р¤ти …ому, не маЇ значенн¤, ¤к довго це може продовжуватис¤ дл¤ нас.

”с≥, хто з мольбою прост¤гаЇ руки до Ѕога, повинн≥ пам'¤тати, що в мить найб≥льшого розчаруванн¤ божественна допомога знаходитьс¤ найближче. (Ѕажанн¤ ¬≥к≥в, 528).

“≥льки ≤сус бачить к≥нець в≥д самого початку. ¬≥н знаЇ, де вих≥д ≥з будь-¤кого скрутного становища. Ќаш Ќебесний ќтець приготував тис¤ч≥ шл¤х≥в, про ¤к≥ ми н≥чого не знаЇмо. ”с≥ т≥, хто ставл¤ть соб≥ за мету служити Ѕогов≥ та славити …ого, побачать, що вс≥ труднощ≥ зникнуть, ≥ перед ними в≥дкриЇтьс¤ р≥вна дорога. (Ѕажанн¤ ¬≥к≥в, 330).

якщо ми з в≥рою будемо покладатис¤ на …ого могутн≥сть, ¬≥н дивовижним чином зм≥нить саму безнад≥йну, л¤каючу нас ситуац≥ю. ¬≥н зробить це дл¤ слави —вого …менн¤. (ѕроки ≥ ÷ар≥, 260).

ѕрирода в≥ри.
ўе одному уроков≥ ≤сус навчив - що справжн¤ в≥ра ≥де вперед, не зважаючи на приниженн¤, насм≥шки ≥ втрати. —правжн¤ в≥ра збер≥гаЇ ст≥йк≥сть нав≥ть перед лицем великих перешкод ≥ труднощ≥в. Ћюдина не може в секрет≥ приховувати свою в≥ру. ¬≥ра вимагаЇ публ≥чного випробовуванн¤ - вона вимагаЇ ст≥йкост≥ перед людьми, не зважаючи на насл≥дки.

∆≥нка з проблемою кровотеч≥ про¤вл¤Ї см≥лив≥сть ≥ мужн≥сть, щоб зробити крок уперед - перед людьми розказати про своЇ занечищенн¤. я≥р також про¤вл¤Ї мужн≥сть, щоб зробити з в≥рою крок вперед - в≥н приймаЇ р≥шенн¤ щоб ≥з в≥рою - принародно прийти до ≤суса.

ћи так само, любою ц≥ною повинн≥ сто¤ти за ≤суса ≥ …ого правду, чого б нам це не вартувало. якщо наш≥ вчител≥ не можуть твердо сто¤ти за непопул¤рну ≥стину, то ¤к зможуть це зробити учн≥? якщо пастори ≥ служител≥ церкви ≥нод≥ не можуть твердо сто¤ти за ≥стину, то ¤к будуть це робити члени церкви? якщо батьки не налаштован≥, щоб св¤тити твердо …менн¤ Ѕога, то ¤к будуть це робити д≥ти, щоб твердо триматис¤ в≥ри в √оспода?

ƒн≥, в ¤к≥ ми живемо закликають чолов≥к≥в ≥ ж≥нок сто¤ти за правду, чого б це њм не вартувало. ≈ллен ”айт пише:

ѕриймаючи ¤кесь р≥шенн¤, ми повинн≥ ц≥кавитис¤ не тим, чи завдасть воно нам ¤коњсь шкоди, але, чи буде це в≥дпов≥дати Ѕож≥й вол≥. (ѕатр≥архи ≥ ѕророки, 634).

¬≥сники ’ристов≥ не повинн≥ думати про насл≥дки. ¬они покликан≥ виконувати своњ обов'¤зки, а насл≥дки полишити на розсуд Ѕожий. (¬елика Ѕоротьба, 609-610).

Ћучше умереть, чем согрешить; лучше нуждатьс¤, чем мошенничать; лучше голодать, чем лгать. (—видетельства дл¤ ÷еркви 4:495).

Ќагорода в≥рност≥.
’ристос також навчав, що божественн≥ благословенн¤ будуть завжди над тими, хто в≥рний √осподев≥. Ќ≥хто не зазнаЇ поразки, хто вв≥р¤Ї себе Ѕогов≥.

“≥, хто приймаЇ ’риста по —лову …ого ≥ в≥ддаЇ свою душу …ого оп≥ц≥, а житт¤ - …ого кер≥вництву, знайдуть мир ≥ спок≥й. Ќ≥що у св≥т≥ не може њх засмутити, бо присутн≥сть ≤суса радуЇ њх. (Ѕажанн¤ ¬≥к≥в, 331).

“от, кто подчин¤ет свою жизнь ≈го водительству и посв¤щает себ¤ на служение Ѕогу, никогда не попадЄт в такую ситуацию, которую Ѕог не предусмотрел бы заранее.  аким бы ни было наше положение, если мы повинуемс¤ —лову ≈го, мы имеем –уководител¤,  оторый указывает нам путь; каким бы ни были наши затруднени¤, мы имеем надежного —оветника; какими ни были наши скорби, т¤желые утраты или одиночество, мы имеем сострадающего ƒруга. (—лужение »сцелени¤, 248 - 249).

” стражданн¤х - ми не одн≥.
ћожливо найважлив≥шою причиною - чому ’ристос позволив, щоб в≥ра я≥ра була випробувана - це дл¤ того, щоб навчити його через пережитий досв≥д ж≥нки. ’оча положенн¤ я≥ра було критично важким та г≥рким, але в≥н не один переносив цей б≥ль ≥ йшов по ц≥й тернист≥й дороз≥. ™ ≥нша особа - ж≥нка, що 12 рок≥в страждала в≥д бол≥. Ѕ≥ль робить нас сп≥вчутливими до ≥нших. –озчаруванн¤ нас б≥льше смир¤ють; труднощ≥ допомагають нам б≥льше покладатис¤ й бути залежними в≥д Ѕога.

’ристос навчаЇ я≥ра на досв≥д≥ ж≥нки.
“≥, контрастн≥ характеристики, що ми розгл¤дали ран≥ше - м≥ж ж≥нкою ≥ я≥ром, допомагають нам зрозум≥ти, ¤к Ѕог навчаЇ я≥ра на досв≥д≥ ж≥нки. якщо ’ристос спроможний допомогти ж≥нц≥, що знаходилас¤ в безнад≥йному стан≥ прот¤гом 12 рок≥в, то невже в≥н не допоможе я≥ру?

якщо ’ристос може допомогти ж≥нц≥, що хвор≥Ї 12 рок≥в хрон≥чним захворюванн¤м - невже ¬≥н не допоможе дочц≥ я≥ра, що зовс≥м недавно захвор≥ла й маЇ всього 12 рок≥в в≥д народженн¤?
якщо ≤сус може допомогти ж≥нц≥ без знаменитого ≥мен≥, то невже ¬≥н не допоможе старшому синагоги, я≥ру?
якщо ¬≥н може допомогти тому хто викинутий ≥з синагоги, невже ¬≥н не допоможе старшому синагоги?
якщо ≤сус допомагаЇ ж≥нц≥, що приходить таЇмно, невже ¬≥н не допоможе я≥ру, що приходить в≥дкрито?
якщо ’ристос допомагаЇ ж≥нц≥, що не маЇ захисник≥в ≥ посередник≥в, невже ’ристос не допоможе дочц≥ я≥ра, де батько Ї њњ адвокатом, захисником?
якщо ’ристос може допомогти ж≥нц≥, ¤ка п≥дходить до Ќього ≥ззаду ≥ з упередженн¤м доторкаЇтьс¤ до …ого одеж≥, невже ¬≥н не допоможе я≥ру, ¤кий з в≥рою приходить до ’риста лицем до лиц¤, падаючи на кол≥на ≥ благаючи про допомогу?
якщо ’ристос може допомогти ж≥нц≥, ¤ка все випробувала, ≥ до ’риста звернулас¤ ¤к до останньоњ ≥нстанц≥њ, то невже ’ристос не допоможе я≥ру, ¤кий очевидно вперше робить св≥й виб≥р за ≤суса?
якщо один таЇмно запитуЇ, то ¤к щодо я≥ра, ¤кий в≥дкрито прохаЇ про допомогу?
≤сус н≥коли без потреби не зап≥знюЇтьс¤, не затримуЇтьс¤ або мовчить. «адум ’риста - навчити я≥ра. ћожливо, це найважлив≥ша в≥стка, що знаходитьс¤ в "≤стор≥њ в ≥стор≥њ". якщо ≤сус зробив це дл¤ ж≥нки, наск≥льки б≥льше ¬≥н може зробити дл¤ я≥ра?

ƒек≥лька урок≥в дл¤ нас на сьогодн≥.
який урок ми можемо вз¤ти дл¤ себе з "≤стор≥њ в ≥стор≥њ"?

”рок перший.
”с≥ ми в≥дчуваЇмо б≥ль. Ќаша б≥ль може бути под≥бною до бол≥ я≥ра. ћожливо наш≥ любим≥ (дитина, чолов≥к, ж≥нка, батьки, сестра, родич≥, друз≥), мають серйозн≥ переживанн¤. јбо наша ситуац≥¤ може бути под≥бною до ц≥Їњ ж≥нки. ћи можемо бути тими, хто поступово ст≥каЇ кров'ю до смерт≥. ћожливо наше здоров'¤, ф≥нанси або с≥мейн≥ обставини - повол≥, але безнад≥йно кровоточать.

ѕроте, ¤кою не була б наша ситуац≥¤, ми повинн≥ йти з нею до ≤суса. ћи можемо ≥ маЇмо право ≥ти до Ќього ¤к та ж≥нка - таЇмно, закрившись у своЇму дом≥, або таЇмно й анон≥мно в церкв≥ (¤к це робила јнна, мати —амуњла 1—ам. 1:9-17). јбо ми можемо прийти до ≤суса, ¤к я≥р - в≥дкрито в церкв≥ п≥д час молитви, або подати проханн¤, щоб помолилис¤, в≥дкрито сказавши про свою б≥ду.

”рок другий.
ƒругий урок ¤кого ми навчилис¤ - ми не повинн≥ л¤катис¤, щоб до к≥нц¤ твердо стати за ≤суса. „ас у ¤кий ми живемо закликаЇ нас см≥ливо стати на сторону ≤суса. якщо ми не стоњмо твердо за невелик≥ реч≥, то ми упадемо за будь-що. ћи не повинн≥ бо¤тис¤ наших критик≥в, чи страху втратити роботу - усе це не повинно нас стримувати, щоб чинити правду. ќбоЇ, ≥ ц¤ ж≥нка ≥ я≥р ≥шли на ризик. “ак повинн≥ робити ≥ ми.

„асто посл≥довник ’риста потрапл¤Ї у так≥ умови, що не може водночас служити Ѕогов≥ та продовжувати займатис¤ своњми св≥тськими справами. ≤нод≥ здаЇтьс¤, що п≥дпор¤дковуючись вимогам Ѕожим, людина може залишитис¤ без засоб≥в ≥снуванн¤. “од≥ сатана спокушуЇ цього христи¤нина в≥рити, н≥бито в≥н повинен пожертвувати своњми переконанн¤ми. јле Їдине, на що в цьому св≥т≥ можна покластис¤, - т≥льки —лово Ѕоже. "Ўукайте ж найперш ÷арства Ѕожого й правди …ого, а - усе це вам додастьс¤" (ћатф. 6:33). ” земному житт≥ в≥дступленн¤ в≥д вол≥ Ќебесного ќтц¤ призводить до нещаст¤. ѕ≥знавши силу …ого —лова, ми не п≥демо на пропозиц≥њ сатани, коли йдетьс¤ нав≥ть про щоденний хл≥б або ≥нш≥ життЇв≥ потреби. ѕотрапивши у складну ситуац≥ю, пам'¤тайте, що з цього приводу говорить Ѕог, ¤ка …ого об≥тниц¤? «наючи в≥дпов≥дь на ц≥ питанн¤, ми, по-перше, будемо коритис¤ Ѕогов≥, по-друге - дов≥р¤ти …ого об≥тниц¤м. (Ѕажанн¤ ¬≥к≥в, 121).

Ќа к≥нець, коли ми твердо стоњмо за √оспода, а наш≥ перспективи на майбутнЇ стають все темн≥шими й темн≥шими - ми все одно повинн≥ дов≥р¤ти …ому.  ожен ≥з нас повинен говорити, ¤к …ов: "ќсь в≥н мене вб'Ї, ≥ над≥њ не матиму, але ¤ йому дов≥р¤ю" (анг. перкл.) …ов. 13:15. « трьома Їврейськими юнаками ми повинн≥ сказати: "якщо наш Ѕог, якому ми служимо, може вр¤тувати нас з палахкотючоњ огненоњ печ≥, то ¬≥н ур¤туЇ й з твоЇњ руки, о царю! ј ¤кщо н≥, нехай буде тоб≥, о царю, знане, що богам твоњм ми не служимо, а золотому бовванов≥, ¤кого ти поставив, не будемо вклон¤тис¤!" ƒан. 3:17-18.

 ак и в дни —едраха, ћисаха и јвденаго, так и в последние дни истории земли √осподь чудесным образом будет действовать во благо тем, кто непоколебимо отстаивает истину. “от,  то пребывал с мужественными юношами в печи, раскаленной огнем, не оставит —воих последователей нигде. ≈го посто¤нное присутствие утешит и поддержит их. ¬о врем¤ скорби - скорби, невиданной с тех пор, как существуют люди на земле, - ≈го избранный народ будет несокрушим. (ѕророки и цари, 513)

¬рем¤ скорби, ожидающее народ Ѕожий, потребует непоколебимой веры. ≈го дети должны будут засвидетельствовать, что ќн ¤вл¤етс¤ единственным объектом поклонени¤ и ничто, даже собственна¤ жизнь, не заставит их пойти на малейшие уступки ложному служению. ƒл¤ верных сердец постановлени¤ смертных грешников утрат¤т вс¤кое значение перед словом вечного Ѕога. Ѕыть может, их ожидает тюремное заключение, изгнание или смерть, но они не измен¤т истине. (ѕророки и цари, 512-513).

«аклик.
≤нод≥ може здаватис¤, що √осподь затримуЇтьс¤ у в≥дпов≥д≥ на ваш≥ молитви.

¬и просили про св≥тло, але ви продовжуЇте переживати досв≥д ход≥нн¤ в темр¤в≥.
¬и просили здоров'¤, але в≥дчуваЇте ще б≥льшу б≥ль.
¬и просили у √оспода дружнього сп≥лкуванн¤ в житт≥ з вами, але ви все ще переживаЇте самотн≥сть.
¬и просили усп≥ху, але бачите т≥льки крах над≥й.
¬и просили зв≥льненн¤, та отримали т≥льки в≥дчай.
¬и просили житт¤, а отримали смерть.
"≤стор≥¤ в ≥стор≥њ" - говорить нам про те, що коли ви стоњте за ≤суса ≥ справи ≥дуть в≥д поганого до г≥ршого - ви все-таки повинн≥ продовжувати дов≥р¤ти …ому, нав≥ть ¤кщо ¬≥н затримуЇтьс¤, ≥ нав≥ть ¤кщо ваш≥ плани поруйнован≥.

якщо вам сказали, що з-за вашоњ в≥ри "ваша дочка померла" скаж≥ть њм, що вона т≥льки спить - вона воскресне.

якщо вам сказали "твоЇ майбутнЇ зак≥нчилось" скаж≥ть њм, що ваше майбутнЇ в руках Ѕожих, ≥ що ¬≥н маЇ кращ≥ плани дл¤ вашого житт¤. “е, що може здаватис¤ к≥нцем, дуже скоро може стати початком нового, справжнього житт¤.

якщо вам сказали, що ваш≥ перспективи потухли, скаж≥ть, що поки живе ≤сус - Ї над≥¤!

якщо вас осм≥¤но людьми ≥ вам сказали: "не хвилюй ”чител¤" "це марна трата часу", "вже не маЇ над≥њ", скаж≥ть њм, що кожен, хто приходить до Ќього не буде вигнаним геть.

™ над≥¤ дл¤ кожного з нас, хто приймаЇ р≥шенн¤ - служити √осподов≥ ≥ виконувати …ого волю. “ому, то, у вс≥х наших лихах, печал¤х, хворобах, ≥д≥мо до —пасител¤ з≥ словами добре нам в≥домого г≥мну: "Ќе минай мене, ≤сусе, на земн≥м шл¤ху, в час недол≥ ≥ спокуси, не минай молю. Ѕоже, Ѕоже, “и почуй мене, серцем ¤ “ебе благаю: не минай мене".

¬и можете знаходитис¤ у стан≥ в≥дчаю. ¬и можливо переживаЇте печаль за печаллю. ћожливо ви втратили здоров'¤, багатство, роботу, друз≥в або с≥м'ю. ћожливо вас не розум≥ють ≥ нав≥ть пересл≥дують. якою б не була ваша ситуац≥¤ - пам'¤тайте, що у так≥й ситуац≥њ знаходилась та ж≥нка ≥ я≥р, коли њх зустр≥в ≤сус! ’тось сказав: "¬с≥ печал≥ зак≥нчуютьс¤, коли ми приходимо до ≤суса".

“ому, коли здаЇтьс¤, що ≤сус затримуЇтьс¤, коли здаЇтьс¤, що ¬≥н мовчить, чи коли справи ≥дуть в≥д поганого до г≥ршого" ми повинн≥ продовжувати …ому дов≥р¤ти. „ерез певний час усе стане добре.

—тарший Ѕрат людського роду пос≥даЇ в≥чний престол. ¬≥н бачить кожну душу, котра звертаЇтьс¤ до Ќього ¤к до —пасител¤. ¬≥н ≥з досв≥ду знаЇ людськ≥ слабкост≥, потреби, небезпеки, спокуси, оск≥льки —ам був спокушуваний у всьому, ¤к ≥ ми, окр≥м гр≥ха. ¬≥н пильнуЇ над тобою, чому ж ти тремтиш, дитино Ѕожа? “об≥ загрожуЇ спокуса? ¬≥н зв≥льнить тебе. “и в≥дчуваЇш слабк≥сть? ¬≥н дасть тоб≥ сили. “и не знаЇш, що робити? ¬≥н просв≥тить тебе. “ебе поранено? ¬≥н зц≥лить тебе. √осподь, що "вираховуЇ число з≥р", - тво¤ над≥¤. "¬≥н розбитих серцем л≥куЇ ≥ њхн≥ рани" (ѕсал. 147:3). "ѕрийд≥ть до ћене", - запрошуЇ ¬≥н. якими б не були ваш≥ турботи й випробовуванн¤, поклад≥ть њх на √оспода. ¬аш дух буде зм≥цнений, щоб протисто¤ти злу. “од≥ в≥дкриЇтьс¤ шл¤х, щоб вам зв≥льнитис¤ в≥д труднощ≥в ≥ небезпек. Ќаск≥льки глибше ви усв≥домлюЇте, що слабк≥ та безпом≥чн≥, наст≥льки сильн≥шими станете в …ого сил≥. Ќаск≥льки важчий т¤гар, наст≥льки благословенн≥ший в≥дпочинок, коли ви покладаЇте свою ношу на “ого, ’то носить т¤гар≥. (Ѕажанн¤ ¬≥к≥в, 329).

Ќехай √осподь допоможе нам залишатис¤ в≥рними, нав≥ть ¤кщо нам доведетьс¤ "чимало натерп≥тис¤". ÷е Ї мо¤ молитва за кожного з нас. јм≥нь.

«а матер≥алами Adventist Theological Society